Тест для батьків "Чи знаєте ви свою дитину?"

1. Якщо вашій дитині доводиться затриматись у школі (на прогулянці тощо) чи раптово піти з дому, чи сповіщає вона про це членів сімї (запискою, по телефону, через товариша)?
2. Чи бувають випадки, коли ви зайняті якоюсь важкою роботою (генеральне прибирання у квартирі, ремонт, заготівля дров тощо), а вона йде на вулицю чи в кіно, "аби не крутитися під ногами"?
3. Огляньте свою квартиру. Чи є в кімнатах речі дитини, що лежать не на своєму місці?
4. Чи зможе ваша дитина, нікуди не заглядаючи, назвати дні народження батьків, бабусі й дідуся, братів і сестер?
5. Свої потеби (купити ковзани, ракетку, джинси тощо) ваша дитина, мабуть, знає добре. А чи відомо їй, яка річ конче необхідна матері чи батьку і коли вони збираються її придбати?
6. Чи буває так, що, окрім вашого доручення, дитина виконує яку-небудь роботу "від себе", за своєю ініціативою (наприклад, її просили витерти підлогу у вітальні, а вона і все взуття привела в порядок)?
7. Ви пригощаєте дитину апельсинами, тістечками, цукерками. Чи завжди вона перевіряє, чи залишилось щось смачне вам та іншим членам сімї?
8. У вас випав вільний вечір. Ви збираєтесь в гості чи в кіно. Чи проявляє дитина своє небажання залишитися вдома (просить вас нікуди не йти, вимагає взяти з собою, чи, може, мовчки сидить з кислим й невдоволеним обличчям)?
9. У вас удома гості. Чи трапляється вам нагадувати доньці, що треба зайнятися якимись своїми справами, не заважати дорослим, не втручатися в їхні розмови?
10. Чи соромиться ваша дитина вдома, в гостях, у музеї подати матері пальто чи виявити інші знаки уваги?
Ключ до тесту. За кожну позитивну відповідь на питання 1, 4, 5, 6, 7 поставте 1 бал. За кожну негативну відповідь на питання 2, З, 8, 9, 10 також поставте 1 бал. Тепер підсумуйте одержані бали. Чим ближче одержаний результат до 10 балів, тим вихованіша ваша дитина. На основі запитань цього завдання складіть разом з нею правила поведінки в сімї і всіляко заохочуйте її дотримувати їх.

10 правил для батьків

1. Стимулюйте інтелект дитини
2. Формуйте у дитини самоповагу
Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним під час прийняття рішень: у виборі друзів, у коханні, профорієнтації...
3. Навчіть дитину спілкуватися
Для цього необхідні щонайменше п'ять таких чинників:
щира любов батьків (породжує почуття захищеності);
доброзичливість інших дорослих, не лише рідних і близьких (рятує від комплексів);зовнішня привабливість дитини, а особливо — підлітка (одяг, манери);
обгрунтована впевненість у собі (кожний у чомусь сильний);
хороший запас слів (як інакше спілкуватися?).
4. Стежте за тим, щоб дитина не перетворилася на «телемана»
Соціологи запевняють, що дошкільнята проводять перед екраном телевізора у середньому до 50 годин на тиждень. Медики вважають, що це гальмує розвиток лівої півкулі головного мозку, відповідальної, зокрема, за розвиток мовлення. Телепередачам слід протиставити заняття спортом, музикою, читання, корисну домашню роботу.
5. Виховуйте відповідальність і порядність
Слід робити це не лише за принципом «что такое хорошо й что такое плохо», а, насамперед, на власному прикладі. Не прогайте момент: у підлітковому віці симпатії перемістяться, з батьків до однолітків.
6. Привчіть дитину пишатися своєю сім'єю, шанувати її традиції
7. Живіть у хорошому оточенні
Друзі, яких виберуть ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Тому уважно придивляйтеся до сусідських дітей, цікавтеся репутацією школи, до якої ходять ваші діти. Подбайте про те, щоб розширити коло знайомств дитини.
8. Будьте вимогливими
Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, умінням робити щось краще за інших, як правило, виростають у сім'ях, де до них висували високі вимоги: підтримувати порядок у будинку, організовувати своє дозвілля, добре поводитися. Та не перегніть палицю — не будьте тиранами. І врахуйте: слухняними, акуратними, розумними діти стають не відразу. Потрібні ваші зусилля протягом багатьох років. Будьте ж терплячими.
9. Привчайте дитину до праці
Якоюсь мірою ви можете запрограмувати майбутній життєвий успіх свого чада. Привчіть його без примусу виконувати доручену справу, допоможіть заповнити життя цікавими й потрібними справами. Нехай звикає долатитруднощі й переконається, що йому багато чого під силу.
10. Не робіть за дітей те, що вони цілком зможуть зробити самі.
І запам'ятайте:
якщо у важку хвилину саме ви
опинитеся поруч — як друг,
а не як бос, дитина, можливо, довірить
вам свою «страшну таємницю» і прислухається до вашої поради.
Кiлькiсть переглядiв: 0