ГОТОВНОСТЬ РЕБЁНКА К ШКОЛЕ

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ ПОРТРЕТ ПЕРВОКЛАССНИКА

1. Педагогическая готовность:

– навыки чтения (по слогам или бегло)

– навыки письма (печатными буквами, либо короткие слова прописными)

– навыки рисования;

– звуковая культура речи (чистая речь);

– умение развернуто ответить на вопрос;

– хороший словарный запас;

– хорошая общая осведомленность.

2. Интеллектуальная готовность:

– дифференцированность восприятия как основа мышления;

– развитое воображение;

– хорошая ориентировка в пространстве и времени;

–развитое наглядно-образное мышление (умение выделять существенное в явлениях окружающей действительности, а также умение сравнивать их, видеть сходное и отличное;

– развитая тонкая моторика рук (владение карандашом, ручкой, ножницами, навыки рисования);

– хорошая образная память;

–развита регулирующая функция речи (выполняет словесные инструкции);

– интеллектуальная активность (умение превратить учебную задачу в самостоятельную цель деятельности);

– предпосылки абстрактно-логического мышления (способность понимать символы, способность сформулировать вопросы, способность самостоятельно рассуждать, находить причины явлений и делать простые выводы).

3. Мотивационная готовность:

– выраженность познавательных интересов;

– стремление освоить роль школьника (хочет ходить в школу, иметь портфель и т.п.);

– принятие системы требований, предъявляемой школой и учителем.

4. Эмоционально-волевая готовность:

– умение управлять своим поведением (на уроке, во время перемены);

– сохранение работоспособности в течение одного урока и в течение учебного дня;

– эмоциональная устойчивость (регуляция эмоций);

– произвольная регуляция внимания (концентрация, устойчивость, переключение внимания);

– умение сдерживать свои импульсы (например, не перебивать других в разговоре);

– умение продлить действие, приложив к этому волевое усилие.

5. Коммуникативная готовность:

– желание общаться со взрослыми и детьми;

– умение установить контакт с учителем;

– сохранение чувства дистанции;

– способность к личностному контакту со взрослым (в противовес ситуативному);

– умение устанавливать контакт со сверстниками;

– умение войти в детский коллектив и найти свое место в нем;

– умение выполнять совместную работу;

– умение поддерживать равноправные взаимоотношения со сверстниками.

Десять порад для мами і тата майбутнього першокласника

· Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
· Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
· Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт).
· Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
· Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
· Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина відчувала, що вам це цікаво.
· Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
· Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
· Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
· Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
Кiлькiсть переглядiв: 7